Літописне село на березі Київського моря
Лютіж
Лютіж — село на березі Київського водосховища, приблизно за 22 кілометри на північ від Києва, і заміська резиденція в Лютежі — це вода, ліс і простір, якого не дає місто. Село згадується в літописі під 975 роком, а поруч — Межигір'я й музей-заповідник у Нових Петрівцях.
Характер і історія
За переказом, назва походить від Люта, сина воєводи Свенельда. Біля села — археологічна пам'ятка «Лютіж»: центр видобутку заліза I століття до н. е. — I століття н. е. у заплаві Дніпра. У вересні 1943 року тут, на правому березі, було захоплено Лютізький плацдарм; пам'ять про це зберігає музей-заповідник у сусідніх Нових Петрівцях.
Де це і природа
Лютіж входить до Петрівської сільської громади Вишгородського району. На схід — водосховище, на захід — лісовий масив і Гута-Межигірська, на південний захід — Старі Петрівці. Межигір'я в Нових Петрівцях 2022 року уряд погодив оголосити парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Житло і кому пасує
Тут шукають не будинок, а резиденцію: великі ділянки біля води, гостьові будинки, власний вихід до берега. У селі є Лютізький ліцей, але для більшості покупців Лютіж — це заміська резиденція для родини й гостей. Чесний мінус: до Києва понад двадцять кілометрів, щоденні поїздки — справа для тих, хто готовий до дороги.
- Берег Київського моря
- Близько 22 км від Києва
- Згадка в літописі під 975 роком
- Поруч Межигір'я
Дивіться також
Далі з цим районом
- Гід райономПорівняти: Буча — гід районом
- Гід райономПорівняти: Лебедівка — гід районом